Міп Гіз — громадська діячка, письменниця, а ще жінка з добрим серцем. Під час Другої світової війни вона не боялася допомагати євреям. Упродовж 2 років вона переховувала сім’ю Анни та Отто Франків від нацистів, а після доклала багато зусиль, щоб зберегти пам’ять про Голокост, пише viennaka.eu.
Дитячі та юнацькі роки
Герміна Зантрушитц народилася у Відні 15 лютого 1909 року. У дитинстві їй довелося пережити те, що не під силу перенести дорослій людині. Сім’я Герміни була бідною, ледь зводили кінці з кінцями. Герміна з сестрою мали одну сукню на двох. Бувало й таке, що їжі в домі зовсім не було. Через постійне недоїдання дівчинка часто хворіла. У 11-річному віці Герміну, в рамках допомоги нужденним австрійським дітям, віддали в прийомну сім’ю працівника вугільної фабрики. Спочатку вона мала провести там кілька місяців, але затрималася на багато років.
У новій сім’ї дівчинці було дуже важко, адже там тільки старший син говорив німецькою, спочатку виступаючи перекладачем. Нові батьки ставилися до Герміни тепло і стали скорочено називати її Міп. Незабаром здоров’я дитини покращилося, вона опанувала голландську і стала відмінницею в школі.
У підлітковому віці Герміна зацікавилася політикою і класичною музикою. А також багато читала, вела філософські щоденники, які потім знищила.
Доленосне знайомство
Коли Міп виповнилося 18 років, вона влаштувалася в текстильну фірму, де пропрацювала 6 років і була звільнена через економічну кризу, що розвивалася. Дівчина без успіху шукала нове місце роботи, поки сусіди не підказали їй про вакансію в компанії з виробництва джему. Незабаром вона вирушила на співбесіду до біженця Отто Франка.
На диво вони змогли швидко знайти спільну мову, розмовляли німецькою. Герміна часто сперечалася з начальником на політичні теми, але сходилися в одному — були противниками Адольфа Гітлера.
Незабаром їхні стосунки вийшли за рамки робочих. Бізнесмен познайомив Міп з дружиною Анною та доньками. Відтоді почали проводити спільні вечері, де обговорювали фільми, кінозірок.
У 1940 році Німеччина вдерлася в Нідерланди. Тим часом Франк розширював бізнес. Взимку його фабрика переїхала в нову невелику будівлю, де було багато офісів і складських приміщень. Чоловік найняв нових працівників і знайшов надійного партнера, який спеціалізувався на спеціях для ковбас.
Особисте життя
У молодості Міп була дуже товариською, їй подобалося, коли чоловіки захоплювалися її красою і робили комплементи. Вона часто відвідувала світські вечірки. Серед натовпу кавалерів жінка обрала бухгалтера текстильної фірми, де вона працювала, ним став Ян Гіз.
Спочатку вони просто товаришували, але невдовзі зрозуміли, що не можуть жити одне без одного. Обидва любили твори Моцарта, кожні вихідні відвідували кінотеатр, каталися на велосипедах. Міп познайомила свого обранця з Франками, і відтоді він став частим гостем у будинку родини.
Закохані хотіли зіграти пишне весілля, але коштів не було. До того ж Амстердам заповнили переселенці, що ускладнювало пошук житла. Випадково вони змогли орендувати кімнату.
Притулок і арешт
Тим часом для євреїв з кожним роком запроваджували дедалі більше обмежень. Не бажаючи дискредитувати співробітників своєї фірми, Отто Франк вирішив переоформити підприємство на Яна Гіза. Таким чином “Опекта” перетворилася на “Gies & Co”.
У 1942 році євреї мали носити жовті зірки, і Отто задумав сховатися з сім’єю та кількома друзями в невеликій офісній прибудові. Гізи допомогли Франкам якнайшвидше переїхати до укриття, що й зробило їх учасниками злочину.
Міп щодня приносила туди харчові продукти, її чоловік і колеги займалися питаннями безпеки та фінансів. З часом добувати їжу для 8 нелегалів стало практично неможливо. Особливо було складно взимку, коли хтось із тих, хто переховувався, хворів і міг видати себе чханням або кашлем. Крім цього, в будинку у подружжя Гіз переховувався від арешту молодий хлопець.
У 1944 році гестапо все ж розсекретило таємну прибудову. Того дня Міп була в офісі, але не бачила, як відвозили 8 заарештованих євреїв. Разом з ними затримали всіх причетних, Міп Гіз дивом вдалося уникнути покарання. Річ у тім, що поліціянт був родом із Відня і пожалів її.
Останні роки життя
Всіх, хто посмів порушити закон, відправили до концентраційних таборів. З усієї сім’ї Франків вижив тільки Отто, який після війни повернувся в Амстердам. Міп прихистила його у себе, а в 1952 році він поїхав до матері у Швейцарію.
Протягом усього свого життя Гізи брали участь у популяризації історії сім’ї Франк. Вони знімалися в різних документальних фільмах, виступали на телебаченні, читали лекції школярам.
Також Міп написала книжку “Спогади про Анну Франк”, яка вийшла в 1987 році й пізніше кілька разів перевидавалася.
У 1993 році чоловік Міп помер. Після цього вона практично не виступала публічно, але незадовго до смерті завела свій сайт, де ділилися спогадами. У 2010 році велика жінка пішла з життя в будинку для літніх людей.
Цікаві факти
- Біографія Гіз лягла в основу мінісеріалу “Маленький вогник”, який вийшов на екрани у 2003 році.
- У 2009 році на честь Міп було названо астероїд. Також у Відні її ім’я присвоїли парку, розташованому неподалік будинку біологічних батьків.
- Ізраїль надав Міп Гіз звання Праведника народів світу.
З усього вищесказаного можна зробити висновок, що Міп Гіз була безстрашною, доброю жінкою. Пам’ять про неї живе в серцях людей з усього світу.