Вона дуже добре грала на фортепіано, мала сильний та гарний голос. Після Другої світової війни Ельфі фон Дассановскі стала однією з найкращих продюсерок в Австрії. Завдяки своїй любові до роботи, старанням, жінка вирушила підкорювати Голлівуд, і їй це вдалося. Про її життя та творчість читайте тут viennaka.eu.
Мрія про велику сцену
Народилася Ельфі у Відні в родині чиновника Франца Леопольда Дассановскі. У дитинстві малечу вважали вундеркіндом. Вона мала неабиякий музичний хист, у 15-річному віці розпочала навчання у Віденському університеті музики та виконавських мистецтв. Там під керівництвом Едуарда Вольтерса вона навчалася акторства, а під впливом Паули Макр-Нойссер — співу.
У 1942 році жінка познайомилася зі світом кіно. Тоді режисер Карл Гартл попросив її навчити молодого актора грати на фортепіано. У картині “Wen die Götter lieben” 27-річний Курд Юргенс мав грати роль імператора Йосифа II, який грає на музичному інструменті. Незабаром режисер почав співпрацювати з Ельфі на постійній основі.
У 1943 році навчання і музична кар’єра жінки були перервані, оскільки вона відмовилася вступати в нацистську молодіжну організацію. Мати Ельфі звернулася до ректора університету, в якого було багато впливових друзів. Вона віддала йому всі родинні коштовності, щоб чоловік влаштував доньку тимчасово працювати на тютюнову фабрику, а згодом у лікарню. Весь час Дассановскі думала про те, що в майбутньому працюватиме в кіноіндустрії. Хоча поки що ця думка залишалася нездійсненною мрією.
У 1944 році Ельфі отримала запрошення на головну роль у новому мюзиклі від берлінської кіновиробничої компанії “UFA”. Кінодіва Зара Леандер розірвала контракт з підприємством, і воно хотіло розкрутити нову зірку. Завдяки гарному вокальному діапазону Дассановскі змогла б її замінити, однак жінка відмовилася. Причина була в тому, що вона не хотіла робити кар’єру в кіно за сприяння уряду, проти якого виступала з моменту його правління.
Розвиток кар’єри
Після закінчення війни 22-річна Ельфі дебютувала в ролі Сюзанни в опері “Figaros Hochzeit” у міському театрі Санкт-Пельтена. Тут вона познайомилася з композитором і диригентом Альфредом Герстнером. Він одразу помітив у жінці прагнення відродження австрійської кіносцени. Невдовзі влаштував їй доленосну зустріч з Еммеріхом Ганусом. Попри велику різницю у віці понад 40 років, між ними виникла довіра, як у мистецькому, так і особистому плані.
Чоловік у роки війни також не хотів співпрацювати з нацистами й певний час обіймав посаду банкіра. Свою кар’єру розпочав в епоху німого кіно, спочатку був актором, а потім режисером. Він зміг екранізувати твори поета Карла Шенхерра “Erde”, “Glaube und Heimat” та інші.
У 1946 році Ганнус і Дассановскі створили кінокомпанію “Belvedere Film”. Студія розташовувалася в сильно постраждалій після війни віллі на Бауернмаркті, 24 у першому районі Відня. В епоху німого кіно верхній поверх будівлі використовували як кіностудію, а з 1933 року — як навчальний заклад, де викладали мистецтво німого кіно. Таким чином, Ельфі Дассановскі стала другою жінкою-кінопродюсеркою в Австрії. Першими її фільмами, знятими в студії, стали — “Symphonie in Salzburg” (1946) і “Die Kunstschätze des Klosterneuburger Stiftes” (1947).
За роки свого існування “Belvedere Film” випустила 7 фільмів, найвідомішою стала музична сатира “Märchen vom Glück” (1949). Також Дассановскі сприяла поверненню в кіно знаменитих акторів, відкрила нові таланти, які в майбутньому змогли зробити блискучу кар’єру.
Працюючи в кіноіндустрії, Ельфі продовжувала кар’єру співачки й актриси, грала головні ролі в операх, оперетах, комедіях. Додатково викладала спів, стала моделлю для австрійського художника Франца Ксавера Вольфа. Одним словом, була “багатогранною” зіркою, яка вміла перевтілюватися в різні ролі.
У 1951 році “Belvedere Film” припинила виробництво фільмів. Проте Ельфі залишилася в шоу-бізнесі та перейшла в “Phoebus International Film” у Гамбурзі.
Нове життя, раптова смерть
У 1950 році жінка переїхала до Канади, де вийшла заміж за Ласло де Чонку. Однак після народження дітей шлюб закінчився розлученням.
Незабаром Дассановскі емігрувала до Нью-Йорка, а в 1962 році до Лос-Анджелеса. Завдяки хорошим знайомствам, особистим старанням вона змогла заявити про себе в Голлівуді. Однак закріпитися як кінопродюсерка не вийшло. Зніматися перед камерою вона не хотіла, оскільки потрібно було практично в кожній ролі грати вульгарних жінок. Замість цього жінка протягом 15 років працювала вокальним тренером.
Прагнення до творчості та успішної кар’єри обірвалося несподівано і трагічно. У 2007 році Ельфі вирушила на відпочинок на Гаваї. Раптово утворився тромб, і довелося ампутувати ліву ногу. Щоб відновиться після складної операції, її відправили в реабілітаційну клініку в Каліфорнії.
2 жовтня 2007 року Ельфі раптово померла від серцевої недостатності. Роберт Дассановскі в пам’ять про свою матір у 2009 році заснував культурний фонд.
Фільми, зняті Дассановскі, досі з великим задоволенням переглядають не тільки австрійці, а й люди з усього світу.