Коли до влади у Відні прийшли націонал-соціалісти, почався розвиток текстильної промисловості та просування “віденської моди”. До 1938 року виробництво та експорт текстилю був однією з найважливіших сфер у місті, пише viennaka.eu.
Перші об’єднання моди у Відні
Націонал-соціалісти хотіли зробити Відень німецьким містом моди. Основну увагу вони приділили не стільки поліпшенню виробництва, скільки головним щорічним показам мод, створенню Академії моди та просуванню одягу виробленого у Відні.
Влітку у 1938 році бургомістр Герман Нойбахер, Ганс Гаральд Рат, Гюнтер Онхайзер задумали заснувати “Gesellschaft zur Förderung der Wiener Mode und Geschmacksindustrie”.
Аналізуючи збережені документи, можна припустити, що міська адміністрація прагнула відтіснити вплив на місто “Старої Імперії”, зокрема Берлінського інституту моди.
Зусилля, докладені Йозефом Гоффманом зі створення віденського бюро моди, знайшли гарне підґрунтя для націонал-соціалістів, оскільки з огляду на економічну значущість це питання входило до партійної програми мера Відня.
Влітку у 1938 році було створено головну асоціацію текстильної промисловості “Haus der Mode in Wien. Gesellschaft zur Förderung der Mode und des Geschmacksgewerbes”. Основним завданням об’єднання було створення і виробництво одягу. В той самий час Йозеф Бюркель створив “Referat III/B Mode und Geschmacksindustrie”, який був аналогом Будинку моди. Його керівником був мер міста Відня Герман Нойбахер. Організація фінансувалася з міського бюджету.
Альфред Кунц обійняв посаду художнього керівника. Залишивши середню школу, Кунц вступив на навчання до Академії образотворчих мистецтв у Дюссельдорфі. З 1928 року він працював дизайнером костюмів у різних віденських театрах. Ця людина відіграла велику роль у перетворенні Віденської жіночої академії на школу мистецтва і моди в 1939 році. У 1945 році його призначили директором Віденської школи мистецтва. Кунц відіграв велику роль у створенні колекції моди у Віденському музеї. За свої заслуги він був відзначений званням професора.
Будинок моди — місце для модельєрів і показів
Створення Будинку моди, Віденської школи мистецтва і моди підвищило престиж професії модельєра у Відні. Незабаром цю професію визнали в Імператорській палаті витончених мистецтв.
У Будинку моди працювали найкращі модельєри Відня. Тут вони розвивалися, обмінювалися цінним досвідом один з одним.
Штаб-квартира Будинку моди розташовувалася в палаці, який колись належав родині Лобковіц. Створенням проєкту будівлі Будинку моди займався Йозеф Гоффман. Перш ніж братися до роботи, він дав інтерв’ю місцевому журналу “Wiener Mode”. Хоффман розповів, що на території буде створено виставковий центр, де можна буде проводити модні покази.
Другий поверх з його просторими кімнатами стане місцем роботи модельєрів, адміністрації Будинку моди. У січні 1940 року реставрацію палацу було закінчено.
Перший офіційний захід на території Будинку моди відбувся з нагоди “Балу моди”, який провели в залі Концерхауса в лютому 1939 року. Карл Віцманн займався оформленням банкетних залів, які він прикрасив шовком і оксамитом.
На заході глядачам представили близько 60 моделей літнього вбрання для носіння на кожен день, для занять спортом, роботи.
Офіційне відкриття Будинку моди в палаці Лобковіц відбулося через кілька днів після цього заходу в Мармуровій залі. Крім головного Будинку моди у Відні згодом було відкрито кілька його філій з торговими демонстраційними залами.
Покази, виставки
Найважливішим завданням Будинку моди було посередництво між виробництвом і ринком збуту, що насамперед здійснювалося за допомогою показу мод. Крім цього, на території Будинку моди 2 рази на рік почали проводити Віденські тижні моди, на яких демонстрували колекції віденських дизайнерів.
Щороку Дім моди розвивався. У 1938 році його керівники викупили журнал “Wiener Mode”, в якому робили рекламу нових колекцій.
Дім у період Другої світової війни
Під час Другої світової війни, коли Відень окупували німецькі війська, керівництво Будинку моди було змінено. Тепер ним почав керувати гуляйтер Бальдуа фон Ширіх. У нього були великі плани щодо перетворення Відня на “місто моди Рейху”. Усе це дуже скоро призвело до реорганізації установи.
Згодом Будинком моди почав керувати Німецький трудовий фронт. Відтепер керівника асоціації призначав “імператорський губернатор у Відні за погодженням з модним представником фюрера”. Ширіх намагався переманити на свій бік Маргарет Клімт, випускницю Шварцвальдської школи у Відні, але його плани провалилися.
У 1940 році з дефіцитом тканин потрібно було отримувати дозвіл на закупівлю. Дуже скоро діяльність Будинку моди занепала. Уже навесні 1943 року його перейменували на “Kriegswirtschaftsstelle Bekleidung”, а влітку цього ж року передали під контроль збройової промисловості.
Повна ліквідація
Після падіння нацистського режиму Дім мод було ліквідовано, на відміну від Віденської школи мистецтв і моди. Активи підприємства перейшли у власність Інституту економічного розвитку Федеральної торгової палати. У липні 1945 року Освальд Гаєрдтл від імені Віденської асоціації мистецтв і ремесел звернувся до Департаменту культури з листом, у якому підкреслив важливість Будинку моди.
Він просив передати всі предмети, які в ньому залишилися, до Віденського музею декоративного мистецтва. Таким чином усі колекції одягу, обладнання з Будинку моди були передані до Віденського міського архіву.