Гелен Дойч — віденська психоаналітикиня, дослідниця природи психології жіночої сексуальності. Завдяки своїм численним працям, Гелен відома далеко за межами Відня. Про її життя та діяльність читайте далі на viennaka.eu.
Доросле дитинство
Народилася Гелен у Перемишль 9 жовтня 1884 року. Її батько Вільгельм Розенбах працював адвокатом, а мати Регіна Фасс-Розенбах займалася вихованням дітей.
На час народження Гелен Перемишль входив до складу Австро-Угорщини, пізніше став частиною Польщі. У зв’язку з цим удома її мама говорила німецькою, але Гелен, її брат і дві сестри, надавали перевагу польській мові.
З дитинства Гелен не могла знайти спільну мову зі своєю матір’ю. Вона набагато краще ладнала з батьком, якого вважала найдорожчою людиною у своєму житті.
Коли дівчинці виповнилося 14 років, вона покинула державну школу і почала брати приватні уроки, щоб якнайкраще підготуватися до іспиту.
У цей період Гелен вперше в житті закохалася. Вона стала коханкою старшого за себе одруженого польського адвоката і лідера соціалістів Германа Лібермана. Він і спонукав у ній інтерес до політики.
Розчинившись у своїх почуттях, Гелен повністю закинула навчання на 5 років. У 1907 році вона склала випускний іспит у школі. Після отримання атестата Дойч вступила вчитися на медичний факультет Віденського університету. Того ж року Ліберман став членом парламенту Відня.
У 1910 році Гелен разом з Германом відвідала конгрес “Sozialistischen Internationale” у Стокгольмі. Згодом Дойч вирушила до Мюнхена для завершення навчання. Саме там, у лабораторії експериментальної психології, вона й розпочала свою наукову роботу спільно з психіатром Емілем Крепеліном.
У 1911 році Гелен порвала з Ліберманом, мабуть, через те, що він не хотів йти з сім’ї й псувати свою репутацію.
В останній рік навчання в Мюнхені Гелен познайомилася з віденським терапевтом Феліксом Дойчем. У 1912 році вона вийшла за нього заміж і того ж року отримала диплом лікаря.
Початок кар’єри
З 1912 року до 1918 року Дойч працювала неоплачуваною асистенткою у Віденській психіатричній клініці Юліуса Вагнера фон Яурегга. Варто зазначити, що в той час не дозволялося влаштовувати жінок на офіційно на роботу.
У період Першої світової війни (1914-1918) Дойч очолила жіноче психіатричне відділення у Відні. Незабаром вона виїхала до Мюнхена і почала там працювати в клініці психіатра Еміля Крепеліна.
Освоєння психоаналізу
У 1917 році у Дойч народився первісток. Досить складно було поєднувати медичну діяльність з вихованням дитини, але Гелен змогла. Уже через рік вона стала членкинею Віденської психоаналітичної асоціації. Крім цього, почала вивчати психоаналіз у віденського психіатра Зигмунда Фрейда.
У 1919 році навчання психоаналізу раптово закінчилося у зв’язку з тим, що Фрейду знадобився час для лікування свого пацієнта.
Однак Фрейд зробив Дойч своєю асистенткою. Завдяки співпраці з ним вона стала однією з найбільш значущих представників психоаналітичної школи.
У 1925 році Дойч публікує свою роботу “Про психологію жіночих сексуальних функцій”. Вона зробила великий внесок у створення і розвиток Віденського психоаналітичного педагогічного інституту, який заснували в 1925 році.
Розвиток кар’єри
У 1932 році Гелен почала керувати Віденською психоаналітичною асоціацією.
У 1934 році Дойч здійснила турне зі своїми лекціями у США. Після чого разом з сім’єю переїхала до Бостона. В Америці Дойч стала членкинею “Instituts der Bostoner Psychoanalytischen Gesellschaft”, де активно вивчала психоаналітику.
Певний час Гелен Дойч також працювала в психіатричній клініці під керівництвом Стенлі Кобба в Массачусетській лікарні загального профілю. Пізніше вона стала професоркою Бостонського університету.
У період з 1944 року по 1945 рік було опубліковано два томи роботи Дойч “Психологія жінки”.
Крім наукової діяльності Гелен активно виступала як політична активістка і борчиня за права жінок. У США вона неодноразово брала участь у маршах протесту проти війни у В’єтнамі (1960-1970 роки). Вона була сміливою, чесною жінкою.
29 квітня 1982 року Гелен Дойч померла.