Ервін Странскі входить до списку австрійських видатних психіатрів і неврологів. Його наукові праці використовуються сучасними психіатрами, неврологами. Про життя і великий внесок Странскі в психіатрію читайте тут viennaka.eu.
Початок кар’єри
Народився Ервін Странскі 3 липня 1877 року у Відні. З 1886 року до 1894 року Странскі навчався в нинішній гімназії Зигмунда Фрейда. У липні 1894 року він закінчив її з відзнакою.
Далі вступив до Віденського медичного університету. Під час навчання Странскі виявив інтерес до неврології та психіатрії й пройшов навчання в інститутах Генріха Оберштайнера і Лотара фон Франкль-Гохварта. У 1900 році він отримав диплом лікаря.
Здобувши вищу освіту, Странскі почав працювати у Віденській загальній лікарні. У 1901 році він перейшов у першу психіатричну університетську клініку, де працював під чуйним керівництвом Юліуса Вагнера-Яурегга.
Кар’єра в психіатрії почала дуже швидко розвиватися. У 1908 році молодий фахівець захистив дисертацію на тему раннього недоумства у Віденському університеті психіатрії та невропатології. У 1911 році Странскі призначили експертом з неврології в “Genossenschaftskrankenkass”. У 1915 році йому присудили звання професора.
Під час Першої світової війни Ервін служив і паралельно займався дослідженням невритів. Після війни продовжив свою кар’єру в лікарні при університеті.
Дослідження шизофренії
За всю свою кар’єру Странскі написав понад 200 наукових праць, які охоплюють широкий спектр галузей психіатрії, неврології. У них він розглянув маніакально-депресивні розлади, анатомію запалених нервів, розсіяний склероз і багато іншого.
У 1914 році він опублікував двотомний “Підручник загальної та спеціальної психіатрії”, який став помічником для багатьох поколінь студентів, лікарів.
Однак більшу частину свого часу професор приділив вивченню шизофренії. Він був одним з перших психіатрів, які дослідили це захворювання й описали його наслідки. Його роботи в цій галузі відомі на весь світ. Зокрема стаття “Von der Dementia praecox zur Schizophrenie” являє собою хороший аналіз його досліджень шизофренії протягом 5 десятиліть.
Бувши великим противником психоаналізу, Странскі пропагував важливість психотерапії, надаючи особливого значення контакту лікаря з пацієнтом.
Странскі вважається засновником психічної гігієни. Після Другої війни разом з Отто Каудерсоном він заснував Австрійське товариство психіатричної гігієни, яке було прийнято в усьому світі.
Вижити будь-яким способом
З юності Странскі дотримувався німецько-націоналістичних поглядів. Після Першої світової війни він вступив до Націонал-демократичної партії, але дуже скоро його виключили з неї через єврейське коріння.
У 1930 році він став представником німецько-націоналістичної групи Черніна в Громадянській демократичній робітничій партії.
За часів австрофашизму Странскі підтримував націонал-соціалістів і расову патріархію.
У 1938 році після приєднання Австрії до Німецького рейху, Странскі намагався отримати дозвіл на виїзд з Відня, посилаючись на свої колишні заслуги. Зрозумівши, що нічого не вийде, він хотів, щоб йому видали схвалення на отримання громадянства Рейху, що також не увінчалося успіхом.
Цього ж року Странскі позбавили всіх посад в університеті, де він викладав до початку війни. Завдяки своїй дружині арійці йому вдалося безпечно пережити часи Третього рейху в Австрії й уникнути депортації
Нове життя
У 1945 році Странскі доручили відновити психіатричну лікарню в Розенхюгелі. У період війни вона була переобладнана під військовий госпіталь. Будівлі сильно постраждали від бомбардувань, а будівля, в якій розташовувалося неврологічне відділення, була повністю зруйнована. Завдяки фінансовій підтримці міста Відня і співробітників Странскі зміг за короткий термін перетворити лікарню на провідний неврологічний і психіатричний центр. У зв’язку з цим його призначили завідувачем цього центру.
У 1946 році Странскі знову присудили звання професора. У 1947 році він пішов на пенсію, але продовжив працювати як почесний професор.
У 1951 році він остаточно пішов на заслужений відпочинок.
За період своєї роботи в психіатрії Ервін Странскі відіграв провідну роль у роботі численних наукових комітетів. З 1903 року він був членом Віденського товариства лікарів, а у 1945 році став членом його адміністративної ради. Крім цього, він був учасником Асоціації психіатрії та неврології, Австрійської кримінологічної асоціації, Товариства німецьких натуралістів і лікарів.
У 1933 році він став першим австрійцем, обраним почесним членом Американської психіатричної асоціації. У 1915 році Странскі був нагороджений Лицарським хрестом ордена Франца-Йосипа.
У 1920 році за його сприяння було засновано Асоціацію прикладної психопатології та психології.
26 січня 1962 року Ервін Странскі пішов з життя. Після себе він залишив велику кількість праць, якими користуються сучасні психіатри та неврологи. Странскі вважається одним з найкращих австрійських учених у галузі неврології та психіатрії.