Альфреда Адлера заслужено називають одним із видатних учених-психіатрів 20 століття. Він заклав основи індивідуальної психології, яка розглядає людину в комплексі з її соціальними особливостями. Також Адлер є засновником терміна “комплексу неповноцінності” та “компенсація”, пише viennaka.eu.
Дитячі та юнацькі роки
З’явився на світ Альфред 7 лютого 1870 року в Рудольфсгаймі, 15 районі Відня. Хлопчик був другим із семи дітей в сім’ї. Його мати Пауліна і батько Леопольд за національністю були євреями.
З раннього віку Альфред постав перед труднощами. До 4 років він не міг повноцінно ходити, оскільки страждав на рахіт. У 5-річному віці серйозно захворів на запалення легенів, ледь переніс його. Лікарі не давали жодних шансів на одужання. Напевно, все це вплинуло на рішення Альфреда стати лікарем.
Початкову освіту юнак здобув у класичній середній школі. Після її закінчення вступив до Віденського університету на медичний факультет. У 1895 році Адлер здобув диплом.
Наукова кар’єра
На початку кар’єри Адлер займався офтальмологією, але потім перейшов на неврологію. Незабаром інтерес до психіатрії взяв гору. Він розробив настільки цікаві ідеї, що в 1902 році ними зацікавився Зигмунд Фрейд і запросив колегу вступити до свого клубу “Wednesday Society”.
У певний момент Альфред зрозумів, що із Зигмундом у нього різні погляди на науку та життя загалом, тож у 1911 році покинув клуб. У 1912 році він заснував Товариство індивідуальної психології.
Основною метою для мислителя був розвиток концепції, яка розглядала психологічний добробут людини у зв’язці з її соціальним становищем. При цьому він робив наголос не на лікуванні психічних хвороб, а на профілактиці їх виникнення.
Адлер також цікавився порядком появи на світ дітей. Виходячи зі свого досвіду, він припустив, що первісток перебуває в кращому становищі, оскільки батьки йому приділяють найбільше уваги. Коли в сім’ї з’являється друга дитина, то він відчуває себе приниженим, і на фоні цього розвивається комплекс неповноцінності.
Також, на думку психолога, старші діти найчастіше страждають від неврозу та шкідливих звичок. Це виникає на тлі компенсації за надмірну відповідальність, наприклад, необхідність доглядати за молодшим братом чи сестрою.
Протягом 25 років Адлер читав різні лекції в школах, лікарнях. Він розповідав батькам, учителям як виростити чемного, успішного індивіда.
Важко оцінити його той внесок, який він зробив у психологію. Не злічити, скількох людей за допомогою своєї терапії Альфред позбавив комплексів і неповноцінності.
Особисте життя
Ще під час навчання Альфред зустрів кохання всього свого життя Раїсу Епштейн. У 1897 році вони одружилися. У шлюбі у пари народилося 4 дітей. Одна дочка пішла стопами батька — стала психіатром, а друга — письменницею і громадською діячкою.
У 1937 році Адлер вирушив у відрядження до Шотландії. Ця поїздка стала останньою в його житті. Йдучи вулицею, чоловікові стало погано, він упав і помер. Причиною смерті став серцевий напад.
Цікаві факти
- Перший кабінет Адлера розташовувався навпроти парку розваг “Prater” у Відні. Там постійно розгортали купол цирку. Частими пацієнтами психіатра були клоуни, фокусники. Існує думка, що саме їхні проблеми змушували Адлера замислитися над поняттям неповноцінності та компенсації.
- Під час Першої світової війни Альфред служив лікарем на фронті Антанти.
- Адлер був першим фахівцем, який відмовився від канапи й віддав перевагу стільцям. Вся причина в тому, що він хотів, щоб лікар і пацієнт перебували в рівних умовах.
- Роботи вченого у своїй практиці активно використовують сучасні лікарі.
Можна сміливо стверджувати, що Альфред Адлер був хорошою людиною, яка робила все можливе, щоб спростити життя людям.